Вночі проти п'ятниці матчами Алжир – Росія і Бельгія – Корея фінішував груповий етап Чемпіонату світу 2014. Остаточно визначилися усі пари команд, які зустрінуться в 1/8 фіналу турніру.
Вже у суботу, 28 червня, господарі турніру бразильці зіграють в плей-офф проти збірної Чилі, а колумбійці зійдуться з Уругваєм. Через добу зустрінуться команди Нідерландів та Мексики, а потім – Коста-Рики та Греції.
30 червня французи розіграють путівку у чвертьфінал з Нігерією, а Німеччина спробує перемогти Алжир. Завершиться перша стадія плей-офф 1 липня, коли відбудуться поєдинки Аргентина – Швейцарія та Бельгія – США.
Наразі "мундіаль" відзначається високою результативністю. У 48 матчах команди забили 135 м’ячів, по 2,81 гола в середньому за гру. Вищим за підсумками турніру цей показник був 44 роки тому, у Мексиці-1970, коли футболісти кожної гри робили в середньому по 2,97 влучних постріли. Але треба зважити, що на тому чемпіонаті світу кількість учасників була вдвічі меншою, ніж сьогодні – 16 проти 32.
Вистачало впродовж групової стадії суддівських скандалів. Найбільше постраждала збірна Боснії і Герцеговини. Відмінений чистий гол у ворота нігерійців вартував балканцям місця в 1/8 фіналу.
Головний скандал першої частини турніру пов’язаний з нападником збірної Уругваю Луїсом Суаресом. "Мундіаль" він розпочав, пропустивши через травму стартову зустріч з коста-риканцями. Потім було відновлення, повернення на поле і дубль у ворота збірної Англії.
Без Суареса шанси Уругваю на перемогу над колумбійцями в 1/8 фіналу мінімальні. Колумбія в груповому турнірі демонструвала висококласний футбол на рівні зі збірними Нідерландів, Німеччини та Франції. Бразильці набирають обертів поволі, непереконливо виглядає Аргентина. Але ці фаворити першу стадію подолали.
З плакатом Суареса тепер фотографуються туристи
А зараз згадаємо команди і гравців, які здивували. Як у позитивному сенсі, так і в негативному. Отож, п'ять сенсацій групового етапу:
№1. Крах чемпіонів
На цей "мундіаль" збірна Іспанії їхала в статусі чинного чемпіона світу і переможця двох останніх чемпіонатів Європи. Спеціалісти сходилися на думці, що "фурія роха" розіграє Кубок світу з бразильцями. Втім, уже перший матч проти голландців, який іспанці програли 1:5, показав, що аванси були невиправданими. Невдало відіграли лідери команди – воротар Ікер Касільяс, оборонець Серхіо Рамос, хавбеки Андрес Іньєста і Хаві.
Наступний поєдинок проти чилійців, програний тепер вже екс-чемпіонами 0:2, продемонстрував, що стартова невдача не була випадковістю. Фахівці схильні вважати, що причина провалу в тому, що віджила себе ігрова манера іспанської збірної, так звана "тікі-така". Помітним був і поганий функціональний стан гравців "фурії рохи". Причин може бути кілька: виснаження після клубного сезону, помилки тренерів і фармакологів під час підготовчого процесу. Крім того, тренер збірної Іспанії Вісенде Дель Боске неохоче вводив до складу молодих футболістів. Багаторічні лідери нині вікові і після здобуття титулів втратили мотивацію.
№2. Коста-риканське диво
На старті бразильського чемпіонату світу квартет С вважали "групою смерті". Дві путівки до 1/8 фіналу мали розіграти між собою три топ-збірних – Уругваю, Італії та Англії. Команда Коста-Рики в цій компанії вважалася аутсайдером. Цього клейма з підопічних Хосе Луїса Пінто не зняли навіть після сенсаційної перемоги 3:1 у стартовому матчі з уругвайцями. Тоді скептики були вважали, що "селестес" без Суареса в складі недооцінили суперника і за це поплатилися.
Втім, у наступному матчі Коста-Рика по ділу перемогла 1:0 віце-чемпіонів Європи італійців і достроково вийшла до наступної стадії. Тоді ті, хто ставився до цієї збірної легковажно, почали помічати, що команда Пінто демонструє змістовний, тактично грамотний футбол, діючи у непритаманній для більшості європейських збірних розстановці з трьома центральними оборонцями і "латералями" – фланговими гравцями, які контролюються свої фланги від прапорця до прапорця.
Досвід поточного "мундіалю" демонструє, що всі збірні, які грають за цією тактичною схемою (Нідерланди, Чилі, Мексика, Коста-Рика, частково Аргентина та Алжир) стадію групового турніру подолали. Крім того, треба зауважити, що дві перемоги коста-риканці здобули завдяки тотальному пресингу, що свідчить про фізичну готовність колективу.
№3. Італійське фіаско
Наставник "скуадри адзурри" Чезаре Пранделлі обіцяв усі сім матчів "мундіалю" провести з різними тактичними схемами. Слова наставник впродовж групового турніру дотримувався: три гри – три варіанти. Ось тільки ефект від знахідок тренера був лише у стартовій зустрічі проти англійців. Її Італія провела майже бездоганно. Продемонструвавши неймовірний для матчів такого рівня відсоток точних передач (93,4), апеннінці перемогли підданих Її величності 2:1 і зробили перший крок до серйозних звершень.
Але потім була зустріч проти коста-риканців і поразка 0:1. Суперник продемонстрував еталонний для себе футбол, а ось з Італією щось сталося. У порівнянні з грою проти англійців, у другому турі підопічні пана Пранделлі набігали на шість кілометрів менше – 104 проти 110.
Наступний поєдинок проти Уругваю – ситуація безнадійна. Центрфорвард Марко Балотеллі на вістрі майже не рухається і тренер Пранделлі вимушений знімати його з гри одразу після перерви. Часто помиляється при передачах досвідчений диспетчер Андреа Пірло.
Функціональний стан команди підірвало перебування в екваторіальному Манаусі і Ресіфе, містах, де вологість сягає 80-ти відсотків. Там Італія грала у двох перших турах. Пан Пранделлі відразу після поразки від уругвайців подав у відставку.
№4. Безпорадна Англія
Рік 2014-й складався таким чином, що збірна з трьома левами на футболці могла б нарешті після 48-річної перерви виграти титул чемпіона світу. Принаймні, так вважали любителі співставляти події й цифри. Ці люди підмітили, що в 1966-му, як і зараз, Кубок чемпіонів виграв "Реал", чемпіоном Іспанії стало "Атлетіко", "Баварія" виграла Бундеслігу, Австрія перемогла на Євробаченні , а "Мілан" та "Манчестер Юнайтед" не пробилися до єврокубків. Чемпіоном світу у 1966-му була Англія.
Крім конспірологічних теорій англійці протиставити суперникам не змогли нічого. 66-річний тренер Рой Годжсон сповідує ортодоксальний ігровий стиль, у якому відверто губиться талант таких нападників, як Вейн Руні, Денні Велбек, Рахім Стерлінґ, Даніель Старрідж. Англія виглядала безпорадною як у зустрічах проти італійців з уругвайцями, так і в зустрічі останнього туру проти Коста-Рики. Власне, нічого дивного не сталося. Так само блідо команда пана Годжсона діяла проти збірної України у відбірному турнірі до "мундіалю". Як відомо, обидві зустрічі "Трьох левів" з українцями завершилися нічиїми.
№5. Провал Кріштіану Роналду
Найкращий футболіст світу 2013 року виводив збірну Португалії на поле з капітанською пов’язкою. Стати персоною, яка поведе колектив за собою, Роналду не зумів. І нехай у першій зустрічі проти німців від Кріштіану залежало справді мало, адже "бундес-машина" грала в атаці надто потужно, помилялися португальські оборонці, а Пепе отримав червону картку.
Непереконливо Роналду виглядав у другому поєдинку проти американців. Виправився лише тим, що віддав перед фінальним свистком передачу на Варелу, і той зрівняв рахунок. Нічия 2:2 давала португальцям примарні шанси на вихід до плей-офф. В заключному турі вони мали розраховувати на поразку американців від німців і власну перемогу з якомога більшим рахунком над командою Гани. Збірна США справді програла з результатом 0:1. А отже португальців у паралельному матчі влаштовувала перемога з рахунком 4:0.
Коли оборонець суперників Джон Бой зрізав м’яч у власні ворота і європейці повели, шанси з’явилися. Однак надалі лише Кріштіану Роналду втратив шість чудових нагод відзначитися, використавши лише один момент, який до цього числа не входить. Не виключено, та втома, про яку сказано в контексті збірної Іспанії, зачепила й Роналду. Виступаючи за мадридський "Реал", він мав те саме навантаження, що й решта одноклубників з інших національних збірних.